Остеопластика отримала останнім часом широку популярність. Не можна сказати, що кістково-пластичні операції – це нове слово у стоматології. Проте зростаюча популярність імплантації привела до того, що багато клінік в Україні почали пропонувати своїм пацієнтам і остеопластику для заповнення кісткового об’єму. Однак далеко не завжди необхідно нарощувати кістку для встановлення імпланту.
Остеопластика – це комплекс заходів, спрямованих на збільшення (аугментацію) обсягу кістки.
Аугментація кістки може бути: вертикальною – спрямованою на збільшення висоти кісткової тканини; горизонтальною – спрямованою на збільшення ширини кісткової тканини.
Остеопластика (кісткова пластика) має доволі широке застосування в різних галузях медицини:
Напрям | Опис |
Імплантація зубів | Під час проведення хірургічного втручання для встановлення зубних імплантів може знадобитись остеопластика для збільшення об’єму чи відновлення щільності кісткової тканини в ділянці, де планується встановлення імпланту |
Корекція дефектів щелеп | За необхідності заповнити виїмки, опуклості чи інші дефекти в щелепі незалежно від причини виникнення таких дефектів (травм, вроджених аномалій тощо) |
Лікування кіст і пухлин | У випадку відновлення кісткової структури після проведеного хірургічного лікування з видалення кіст, пухлин чи інших новоутворень |
Корекція атрофії щелепи | Під час проведення хірургічних процедур для відновлення зубного ряду після атрофії кісткової тканини, спричиненої втратою зубів |
Підготовка до протезування | У випадках, коли необхідно поліпшити кісткову базу для надійного утримання і підтримки зубних протезів |
Заповніть форму і ми зв’яжемося в робочий час для узгодження візиту.
У тих випадках, коли пародонтит (запалення пародонту) призвів до руйнування кісткової тканини навколо зуба, лікарі можуть порекомендувати вдатися до остеопластики. Остеопластика при пародонтиті необхідна для регенерації кісткової тканини та корекції дефектів.
Незважаючи на широкий розмах варіантів застосування остеопластики у стоматології, у більшості клінік аугментація кістки проводиться з метою подальшого протезування на імплантах. У «Стоматології Осадчого» ми не рекомендуємо остеопластику пацієнтам, у яких немає абсолютних показань до такої операції. За необхідності імплантації в умовах малої кісткової пропозиції ми використовуємо короткі імпланти системи «плато» та обходимося без кістково-пластичних операцій.
Остеопластика передбачає хірургічну процедуру, яку можуть виконати тільки хірург-стоматолог чи щелепно-лицьовий хірург. Залежно від клінічної картини сценарії проведення операції можуть варіюватись, але в загальному вигляді кістково-пластична операція складається з таких етапів, як:
Залежно від того, який матеріал було використано для аугментації кістки, можна виокремити такі види остеопластики у стоматології.
Назва | Опис |
Аутогенна |
Використання кісткового матеріалу самого пацієнта. Зазвичай забір матеріалу проводиться з ретромолярної ділянки, підборіддя, стегна чи чола. Такий вид аугментації має найвищу ймовірність успіху |
Алогенна | Використання донорського матеріалу у вигляді блоків, порошку чи інших форм. Алогенні трансплантати зазвичай піддаються спеціальній обробці, щоб зменшити ризик відторгнення і передачі інфекцій |
Ксеногенна | Використання матеріалу тваринного походження. Найчастіше використовується кістковий матеріал корів. Цей матеріал також обробляється і може бути наданий у різних формах |
Синтетична | Використання штучних матеріалів, таких як гідроксиапатит, біоскло, полімери тощо. Ці матеріали забезпечують опору для росту кісткової тканини і зазвичай є біокомпатибельними |
Комбінована | Використання різних за походженням трансплантаційних матеріалів |
Зазначимо, що автогенна остеопластика передбачає забір власного матеріалу пацієнта найчастіше з близьких зон – підборіддя. При цьому ділянка кістки в підборідді з часом регенерується. Також можлива аутогенна остеопластика з використанням матеріалу з видалених зон (мізинця ноги, стегна, тім’яної кістки тощо).
Існує думка, що трансплантований матеріал приживається в зоні трансплантації й формує кістку. Однак на практиці ситуація виглядає наступним чином: трансплантований матеріал «з’їдається» макрофагами (захисними елементами крові). Далі остеобласти формують елементи кісткової тканини. Проте жодна тканина, отримана у процесі остеопластики, не буде такої самої диференціації (якості), як початкова кісткова тканина пацієнта.
Кістково-пластичні операції верхньої та нижньої щелеп багато в чому схожі, але є й ряд особливостей:
Остеопластика верхньої щелепи ускладнена тим, що хірургу важче отримати доступ через синуси, носову порожнину та інші структури;
Верхня і нижня щелепи можуть потребувати різних типів остеопластичних процедур залежно від характеру (атрофії) втрати кісткової тканини. Для верхньої щелепи досить часто потрібний синус-ліфтинг (операція збільшення об’єму кісткової тканини в задній частині верхньої щелепи);
Остеопластика нижньої щелепи зазвичай проходить ефективніше, а відновлення – швидше. А от анатомічні особливості верхньої щелепи зумовлюють підвищений ризик втрати матеріалу;
Після остеопластики у верхній щелепі можуть знадобитися більш ретельне спостереження і тривалий період реабілітації через особливості загоєння в цій зоні.
Остеопластика, як і будь-яка хірургічна процедура, може супроводжуватися різними ускладненнями:
Кістково-пластичні операції мають ряд протипоказань:
Ціна остеопластики в Києві стартує від 12 тис. гривень, але повна вартість усіх процедур буде набагато вищою. Істотним чинником, який впливає на ціну остеопластики, є вид матеріалу для трансплантації. Якщо йдеться про власні тканини пацієнта, то ціна буде більшою через додаткові маніпуляції щодо забору матеріалу. Якщо мається на увазі використання чужого матеріалу, то в підсумкову вартість буде включено ціну трансплантату.
Остеопластика пов’язана з ризиками неприживлення трансплантата і потребує прямих медичних показань. Наша практика показує, що в більшості випадків під час імплантації можна уникнути кістково-пластичних операцій і встановити короткі імпланти системи «плато» в умовах дефіциту кісткової пропозиції.
У «Стоматології Осадчого» ми проводимо аугментацію за естетичними показаннями (наприклад: у разі браку об’єму кістки в зоні видимої посмішки). Перевагою таких операцій є те, що в аугментат ми не ставимо імплант – не даємо додаткового навантаження. Тому, коли в прооперованій зоні утворюється кістковий ремодулянт (не цілком кісткова тканина), цього буде достатньо для поліпшення естетики.