Імплантація зубів із нарощуванням кісткової тканини

Процедура нарощування кістки під імплант належить до кістково-пластичних операцій, під час яких проводиться аугментація (нарощування) кісткової тканини. Аугментація може бути вертикальною та/чи горизонтальною: залежить від того, в якому напрямку необхідно збільшити обсяг кісткової пропозиції.

Операції з нарощування кісткової тканини мають загальну назву «остеопластика» і застосовуються не тільки в щелепно-лицьовій хірургії, а й в ортопедії, травматології та пластичній хірургії. Таким чином, не тільки нарощування кістки під імплант входить до кола завдань остеопластики.

Водночас слід зазначити, що більша частина операцій з остеопластики в Києві проводяться саме з метою нарощування кісткової тканини для імплантації зубів.

Імплантація зубів – це хірургічна процедура, під час якої в кістку пацієнта встановлюється штучний корінь зуба. Таким чином, успіх імплантації безпосередньо залежить від стану кістки пацієнта та обсягу кісткової пропозиції.

У ряді випадків через ті чи інші причини в пацієнта спостерігається стоншення кістки щелепи – дефіцит кісткової пропозиції, який значною мірою ускладнює чи унеможливлює імплантацію.

Показання до остеопластики

Протипоказання до остеопластики

Щоб наростити кістку для імпланту, необхідно провести трансплантацію кісткового матеріалу в зону майбутньої імплантації. Існує багато матеріалів, які використовують як трансплантат, але найпопулярнішими залишаються три: аутогенні, алогенні та синтетичні матеріали.

З усіх трансплантатів найкраще працює саме аутогенний (автогенний), але для успіху операції дуже важливо зробити правильний забір матеріалу. Наприклад, якщо забір здійснюється блоками, то має бути використаний п’єзотом зі зрошенням, щоб не допустити перегрівання і некротизації тканин. Під час забору матеріалу скребком у ретромолярному просторі (за зубами мудрості) також можлива некротизація тканин через тертя.

Тим пацієнтам, які наважуються на остеопластику, ми рекомендуємо не поспішати і розглянути альтернативні методи, а також обговорити з лікарем не тільки операцію, а й забір матеріалу. Остеосинтез і можливість подальшої імплантації безпосередньо залежать від якості трансплантату.

Нарощування кістки при імплантації зубів може відбуватись із застосуванням не тільки органічного, а й синтетичного матеріалу.

• Біокерамічні

Включають в себе гідроксиапатит, трикальційфосфат та інші керамічні сполуки, які імітують мінеральні складові кісткової тканини.

• Полімерні

Полілактид, полігліколід та інші біорозкладні полімери, які забезпечують структурну підтримку і поступове заміщення кісткової тканини.

• Комбіновані

Можуть містити комбінації біокерамічних і полімерних компонентів для досягнення оптимальних властивостей.

Синтетичний матеріал

У ході клінічних досліджень установлюється: чи необхідна та чи можлива імплантація зубів із нарощуванням кісткової тканини. Такі дослідження можуть потребувати не тільки рентгенівського знімка, а й комп’ютерної томографії чи 3D-сканування.

Якщо пацієнт і лікар ухвалили рішення вдатися до остеопластики, то процедура відбуватиметься або в два основні етапи: нарощування кісткової тканини, імплантація зубів, або одноетапно.

Мається на увазі, що і трансплантація кісткового матеріалу, і встановлення штучного кореня відбуваються у процесі одного хірургічного втручання. Вважається, що така імплантація при нестачі кісткової тканини має переваги у вигляді економії часу пацієнта й меншої кількості хірургічних втручань.

Проте одноетапна імплантація з нарощуванням кісткової тканини пов’язана з великими ризиками. Навіть фахівець найвищого класу не дає гарантій, що під час остеопластики матеріал приживеться, а тим більше приживеться в повному, прогнозованому, обсягі. Встановлення імпланту в цьому разі знижує ймовірність успіху, особливо за значного дефіциту кісткової тканини.

Таким чином, пацієнт не тільки втрачає час і гроші, а й отримує додаткову травму при погіршенні й без того неідеальної клінічної картини.

Передбачає спочатку нарощування кістки для імпланту, а потім уже встановлення штучного кореня. До переваг розділення процедури на остеопластику і власне імплантацію можна віднести:

• наявність більшого часу для загоєння;
• можливість упевнитися в тому, що почався процес остеосинтезу і немає відторгнення;
• вища ймовірність успіху навіть у випадках вираженого дефіциту кісткової пропозиції.

У «Стоматології Осадчого» ми закликаємо всіх пацієнтів ставитися відповідально до питань здоров’я. Іноді економія часу і коштів може обернутися великими втратами. Тому, якщо пацієнт і лікар прийняли рішення робити нарощування кістки для імпланту, краще віддати перевагу поетапному проведенню процедур.

Остеопластика належить до доволі складних хірургічних процедур, тому ціна нарощування кістки для імплантації передбачувано буде досить високою, незалежно від того, у якій клініці буде проводитись операція. В Києві вартість подібних процедур становить близько 20 тисяч гривень.

Слід пам’ятати, що важливим фактором, який впливає на ціну нарощування кісткової тканини для імплантації зубів, буде вид матеріалу. Ми рекомендуємо віддати перевагу аутогенному, але не варто думати, що власний матеріал для трансплантації дозволить істотно заощадити. Адже забір матеріалу та його підготовка – дорогі процедури.

До ціни нарощування кісткової тканини для імплантації зубів необхідно додати також вартість самого імпланту та послуг із його встановлення, оскільки пацієнтів не цікавлять проміжні результати, а мета всіх процедур – отримання гарних зубів, які неможливо відрізнити від власних.

Не всім пацієнтам за малого обсягу кісткової пропозиції показана остеопластика. Крім того, далеко не в усіх випадках можлива аугментація кістки. Проте це не означає, що пацієнт залишиться без зубів. У «Стоматології Осадчого» ми маємо і обладнання, яке дозволяє правильно проводити забір матеріалу, і досвід, що дає змогу проводити операції з остеопластики. Ми використовуємо знання виключно за призначенням, а точніше: проводимо операції тільки за прямих медичних показань.

Намагаючись уникнути непотрібних хірургічних втручань та їх негативних наслідків, ми рекомендуємо пацієнтам скористатись альтернативою нарощування кістки – короткими імплантами системи «плато».

Стандартний імплант розміром від 8 до 12 мм можна ставити в кістку заввишки щонайменше 12 мм і завширшки щонайменше 6 мм. Згідно з протоколом, довжина гвинтового імпланту (штучного кореня) має дорівнювати висоті коронки, яка буде на нього встановлена. Однак використовувані нами короткі імпланти системи «плато» можна ставити на коронку, яка буде у три рази більшою за довжину штучного кореня. Наприклад, коронку заввишки 10 мм можна ставити на імплант завдовжки всього 4 мм. Надійність фіксації імплантів системи «плато» досягається їх більшою площею поверхні, а не довжиною.

Таким чином, там, де кісткової пропозиції було б недостатньо для встановлення гвинтового імпланту і потрібна була б остеопластика, можуть бути встановлені короткі імпланти Ultrashort Plateau Root Form Implants.