Напевно, кожна доросла людина чула про таке захворювання, як синусит (гайморит). Напевно є багато людей, які не тільки чули, але й перенесли неприємні відчуття пов’язані з запаленням гайморових пазух або пазух верхньої щелепи. Але, далеко не всі знають про те, що гайморит цілком може бути стоматологічним. Про це і розповімо в статті.
Які бувають гайморити?
Причиною гаймориту може бути хронічне запалення в порожнині носа, можуть бути неповністю вилікувані або зовсім не виліковані зуби, які анатомічно своїм корінням з’єднані з нижніми відділами гайморової пазухи. Стоматологічні або одонтогенні гайморити найчастіше бувають односторонніми. Тобто, запалення в одній з гайморових порожнин в 95% випадків пов’язано із захворюванням зубів або з поганим лікуванням зубів.
Гайморит — це запалення гайморової пазухи.
Ця порожнина (порожнисте утворення) у середині покрита слизовою оболонкою (епітелієм). Запалення слизової оболонки порожнини носа може бути і гнійним, може бути і серозним.
Гайморит на рентген-знімку. Права гайморова пазуха заповнена рідиною.
Запалений епітелій реагує по-різному в залежності від фази (гостра або хронічна). Хронічна фаза — це коли епітелій слизової розростається і частково перетворюється в поліпи або кісту. Може бути таке, що при видаленні зуба, корінь зуба провалили в гайморову пазуху, і якщо він не видалений звідти, то це буде причиною виникнення інфікування гайморової порожнини.
Також, причиною інфікування може бути пломбувальний матеріал, виведений за верхівку кореня під час ендодонтичного лікування (пломбування каналів).
Радикулярна кіста, що вросла у гайморову пазуху.
Гайморит — це боляче? Гайморит — це вкрай неприємно.
Хронічні стани провокують часті нежиті протягом усього року. З хронічним гайморитом у людини завжди утруднене носове дихання (з того боку де гайморит). Може супроводжуватися головними болями, мігренню, невралгією. Деякі люди скаржаться на неприроднє нічне хропіння. Часто після операції пацієнт говорить про те, що йому повернули (суттєво покращили) носове дихання і повернулася можливість міцно спати, проходять головні болі.
Стоматологічні гайморити найчастіше трапляються з одного боку і бувають правостороннім або лівобічними. Пов’язаний гайморит з тим, що анатомічно зуби з’єднуються своїм корінням з нижньою частиною гайморової порожнини. Запалення цих зубів і подальше лікування може призвести до запалення слизової гайморової порожнини або гаймориту.
Гайморити бувають гострі, гнійні або серозні, хронічні, поліпозні і інші. У будь-якому випадку, гайморит приносить людині масу неприємних больових відчуттів і всі вони пов’язані із захворюваннями зубів на верхній щелепі.
Причини гаймориту (синуситу)
Основна причина — це захворювання зубів і коли після лікування зубів провокується розвиток гаймориту. Як це відбувається: наприклад, після реставрації (пломбування) зубів, пломбувальна маса потрапляє в гайморову порожнину, яка є активним компонентом для запалення слизової носа. Можливо інфікування гайморової порожнини, тобто зуб вилікуваний, а інфекція в гайморової порожнини продовжує там жити та розвиватися.
Гайморит може розвинутися і в результаті неправильно проведеної імплантації зубів. Наприклад, коли зубний імплант має довжину 10 мм, а висота кістки 7 мм, тобто 7 мм імпланта в кістки, а 3 мм знаходиться в гайморової порожнини. Такий імплант пошкоджує слизову оболонку. Після чого і відбувається хронічне запалення все тієї ж гайморової порожнини.
Виходить ситуація, коли і імплант встановлений, і зубна коронка на ньому «працює», але з’являється гайморит. До речі, це ще одна вагома причина для встановлення коротких зубних імплантів системи «плато», встановлюючи які, ймовірність пробити імплантом гайморову порожнину вкрай малоймовірна.
Гайморит на рентген-знімку.
До причин виникнення стоматологічного гаймориту можна віднести й раніше проведену операцію синус-ліфтингу (збільшення об’єму кістки щелепи для встановлення зубного імпланту). Річ у тому, що між кісткою і слизовою оболонкою гайморової пазухи є мембрана Шнайдера, яка є епітелієм. При збільшенні об’єму кістки (синус-ліфтингу), стоматологи відривають її від кісткової основи, підкладають між слизовою гайморової порожнини та кісткою кістковий матеріал, щоб потім туди встановити імплант. Не травмуючи мембрану Шнайдера. Так ось в цей момент в гайморової пазухи утворюється купол з кісткової маси, а епітелію гайморової пазухи складніше працювати через утворену «гірку» і в гайморовій порожнині ускладнюється евакуація біологічної рідини, а це призводить до гіпертрофії слизової. І це вже порушує і дихання, з’являється нежить і т. д.
Є ще такий діагноз, як радикулярна кіста, що вросла в гайморову порожнину. На верхівці зуба, в результаті хронічного запалення, виникає кістогранулема, яка проникаючи в гайморову порожнину перетворюється у велику кісту. Кіста збільшується і заповнює порожнину створюючи для людини масу неприємних відчуттів.
Симптоми гаймориту
Чи може людина самостійно зрозуміти, що у неї саме стоматологічний гайморит? Найчастіше при запаленні в носі (синуситі або гаймориті), людина звертається до ЛОР-лікаря. Воно й логічно, адже у людини проблеми з носом: важко дихати, головні болі, які пов’язані з нежитю і т. д. Тобто, про зуби в цей момент людина найменше думає, тим більше, що гайморит виникає після того, як зуб вже вилікували.
Гайморит правої гайморової пазухи, що виник через перфорацію пазухи дентальним імплантом.
Звичайно, якщо буде грамотний лікар, то він направить пацієнта до щелепно-лицьового хірурга, оскільки стоматологічні гайморити може лікувати тільки він. Відповідаючи на питання, можна сказати про те, що пацієнт вкрай рідко може самостійно визначити якого типу у нього гайморит.
Дуже часто первинне звернення відбувається до ЛОР-лікаря. Ніс болить, важко дихається і ЛОР-лікар каже: «у вас алергія». Починає шукати алергічний компонент — а його немає. Значить у вас нерівна перегородка — вирівняли перегородку, а все одно симптоми не проходять. Головні болі — ну, давайте ще пройдемо невропатолога, можливо це невралгія. А до стоматологів приходять в останній момент, коли вже все виключили. Людина приходить і виявляється, що у нього 2 депульпованих зуба, що некоректно лікували, кіста, вросла в гайморову порожнину і це абсолютно стоматологічна або щелепно-лицьова історія.
Діагностика гаймориту
Діагностика, перш за все, це опитування пацієнта про історію хвороби. Як правило, в результаті опитування, пацієнт вказує, що були маніпуляції з зубами. Завжди є першопричина, яка передує гаймориту. Діагностичні ознаки:
- ускладнене дихання
- головний біль
- хронічні нежиті
- нетипове хропіння під час сну.
Звичайно ж, під час діагностики гаймориту ми вдаємося до КТ- або МРТ-дослідження. За КТ ми можемо вивчити стан зубів, щелепи, верхньощелепного синуса, а по МРТ ми вивчаємо стан самої слизової, ми можемо зрозуміти, це новоутворення, кіста або просто заповнення слизова оболонка гайморової порожнини. Це основна діагностика.
Ускладнення гаймориту
Гайморит — це вже ускладнення, але відкладання лікування може призвести до роками триваючими мігрені, утрудненого дихання (запаморочень), до розвитку неспецифічної інфекції (анаеробна, вірусна або грибкова інфекції).
Дуже важке ускладнення гаймориту — це пансинуіт, при якому запалюються всі порожнини носа, гратчастий синус (порожнини середнього носа), лобові пазухи. Поглиблюються алергічні реакції, алергічний нежить, бронхіальна астма.
Лікування стоматологічних гайморитів
Перш за все необхідно встановити причину гаймориту для того, щоб розуміти яке лікування проводити. Найчастіше, при наявності кіст врослих в гайморову порожнину, при наявності видимого або внесення суттєвих змін до гайморової порожнини необхідно хірургічне лікування — гайморотомія (розтин гайморової пазухи, видалення зміненої слизової).
Гайморотомія — це хірургічна операція. Вона проходить амбулаторно (в стоматологічній хірургії). Як правило, якщо першопричиною гаймориту є зуб, то він видаляється, а через лунку видаленого зуба хірург входить в гайморову порожнину і акуратними рухами видаляє надлишки слизової оболонки.
Якщо ж зуб був видалений давно, гайморотомія здійснюється пьезотомом (ультразвуковим скальпелем), через зовнішню стінку гайморової порожнини, це робиться в роті пацієнта. Робиться розріз над зубами і через зовнішню стінку проходить роботи з очистки гайморової порожнини.
Операція безболісна і малотравматична, проходить під місцевою анестезією, після операції пацієнт не відчуває ніякого дискомфорту, навпаки, поліпшується носове дихання, проходить головний біль (набряку, кровотечі після операції немає) і, як наслідок, пацієнт себе краще почуває.
