Чому краще уникати проведення синус‑ліфтингу?

Суть операції полягає в піднятті слизової верхньощелепного синуса (гайморової порожнини) з подальшим введенням кістково-пластичного матеріалу.

Кістково-пластичний матеріал буває:

• Алогенний — взятий у людини-донора
• Ксеногенний — взятий у тварини-донора (корова, свиня)
• Синтетичний або хімічний (фосфат кальцію)
• Аутогенний — взятий під час операції у самого пацієнта.

Все офіційно зареєстровані кісткові матеріали проходять процес очищення, аналіз на відсутність таких захворювань як гепатит, ВІЛ та інших, та у підсумку стерилізуються в індивідуальних упаковках за допомогою гамма-променів.

Анатомічно корінь зуба знаходиться в альвеолярному відростку щелепи. Кістка руйнується і змінює свою структуру через хвороби зубів: пародонтит (пародонтоз), періодонтит та інші. Після видалення зуба кістка змінюється як в об’ємі, так і по висоті. У зоні, де немає зубів, кістка, з часом, стає тоншою. Коли немає навантаження на кістку, відповідно, зменшується кровопостачання та живлення, вона зменшується в об’ємі. Саме з цієї причини зубні імплантати має сенс ставити відразу після видалення зуба або в найближчій перспективі.

Часто саме в бічних ділянках верхньої щелепи (там де фізіологічно коріння зубів мають сполучення з гайморовою порожниною), якщо вам потрібно встановити імплант виникають складнощі через відсутність необхідного обсягу (висоти) кісткової тканини. Якщо встановити в таку кістку імплант стандартної довжини, без будь-яких кісткових пластик, є ймовірність проникнення частини імпланта в гайморову порожнину, яка розташована вище. Таке явище вкрай неприємне та небезпечне, і може спричинити появу хронічного запалення — гаймориту (ускладнення, що часто зустрічається після імплантації зубів на верхній щелепі).

Для того, щоб це не допустити подібне, необхідно внутрішню вистілку гайморової порожнини відокремити від кістки і заповнити кістковим замінником. Власне в цьому і є суть та сенс синус-ліфтингу. Тобто, ми піднімаємо слизову гайморової порожнини, вводимо туди кістковий матеріал, який з часом (зазвичай 3-6 місяців) стане стабільним кістковим ремодулянтом, після чого, в цю зону встановлюється зубний імплант.

Різниця в техніці проведення кістково-пластичної операції хірургом. Якщо ми говоримо про закритий синус-ліфтинг, то ми піднімаємо слизову гайморової порожнини через отвір, який ми робимо під майбутній імплант. Акуратно, інструментом (їх існує безліч) ми піднімаємо слизову і вводимо туди кістковий матеріал не відкриваючи зовнішню бічну стінку синуса.

Відкритий синус-ліфтинг — це коли ми відкриваємо бічну стінку кістки верхньої щелепи, робимо «вікно» в верхньощелепному синусі вище коренів зуба, акуратно відсуваємо від внутрішньої стінки кістки слизову і туди закладаємо кістковий матеріал. Після чого, це місце закривається мембраною, вшиваються, заживає і тільки після загоєння ми можемо поставити зубний імплант не порушуючи цілісність гайморової порожнини.

При проведенні синус-ліфтингу ми штучно збільшуємо обсяг альвеолярної кістки, але при цьому зменшуємо анатомічний обсяг гайморової порожнини, яка є порожниною носа і виконує важливу функцію при носовому диханні. Крім цього, таке втручання може призвести і до інших ускладнень, про які можна говорити окремо. І якщо подумати не тільки про зуби, а глобально, є кілька важливих моментів.

Перше. Припустимо, що у пацієнта кардіоневроз (заболіло серце). Куди бігти і як рятуватися? Є дуже простий прийом: 15 глибоких вдохів носом та видихів ротом і кардіоневроз помітно зменшується, людині стає легше. Іншими словами, якщо природа заклала у нас певний обсяг гайморових порожнин, через які циркулює фізіологічний об’єм повітря, то ми не повинні його зменшувати будь-якими маніпуляціями.

Друге. Є така думка вчених, що зменшення обсягу гайморових порожнин приводить до бронхіальної астми. Так, звичайно, завдяки синус-ліфтингу ми зможемо поставити вам зуб, але, в свою чергу, ви повинні бути готові до ризику отримати бронхіальну астму.

Третє. Той кістковий матеріал, який вводиться при синус-ліфтингу, ніколи не стане вашою рідною кісткою, як і нарощене волосся або нігті. Ефективність синус-ліфтингу недостатньо передбачувана. Всі люди різні, організм у всіх по різному реагує на сторонні матеріали, у когось організм «з’їсть» весь кістковий матеріал, який ми поклали для збільшення кістки (він просто резорбується). Синус-ліфтинг працює не у всіх випадках і не у кожної людини.

Четверте. Аутоімунні реакції. Ми вводимо людині в організм або чужорідний білок (якщо це органічна кістка) або чужорідний матеріал (якщо це фосфат кальцію). Як сказано вище, існує кілька видів кісткових матеріалів. Це: алогенний (кістковий матеріал береться з донорського банку), ксеногенний матеріал (бик, свиня у яких беруть біологічний кістковий матеріал), а є синтетичний кістковий (фосфат кальцію). І ось, на всі ці матеріали у людини може бути аутоімунна реакція — а це важке захворювання.

Найбільш відповідний матеріал для кісткових пластичних операцій, включаючи синус-ліфтинг — власна кістка. Але, знову таки, якщо ми беремо з організму людини в одному місці частину кістки і пересаджуємо її в інше місце, то і в такому випадку організм може сприйняти це як проблему і просто «знищити» її.

Перше. У певних випадках операція синус-ліфтингу може бути неефективною, тому що той додатковий обсяг кістки який ми хочемо отримати — в результаті можемо не отримати. І це трапляється досить часто.

Друге. Ми порушуємо цілісність верхньощелепного синуса. Втручаємося в не «стоматологічну» зону.

Третє. Проводячи операцію синус-ліфтингу для встановлення надалі гвинтових імплантатів, ми погоджуємося, фактично, з двома операціями: перша — це «нарощування кістки», друга — встановлення зубного імпланта.

Чи є можливість встановити зубний імплант без синус-ліфтингу? У більшості випадків ми можемо запропонувати альтернативу синус-ліфтингу — встановлення коротких імплантів системи «плато», які можна встановити в тонку кістку без необхідності проведення синус-ліфтингу. На відміну від звичайних гвинтових імплантатів, «короткі» імпланти завдяки своїй конфігурації викликають значно менше ускладнень.

Переваги коротких імплантів полягають в тому, що результат встановлення коротких імплантатів більш прогнозуємий, плюс до цього, скорочується час реабілітації (повне загоєння кістки навколо імплантату близько 2 місяців).

Варто знати про те, що медичних показань для синус-ліфтингу не існує.