Імплантація зубів

Встановлення 9-ти зубних імплантів i-system. Пародонтит, хронічний періодонтит на верхній щелепі. Видалення зубів з одночасною імплантацією та протезуванням коронками з оксиду цирконію. Термін лікування — близько 3 місяців.

Протезування на 6 імплантатах i-system без кісткової пластики. Часткова адентія, кінцеві дефекти, атрофія верхньої щелепи. Встановлення 6-ти коротких імплантів системи плато з подальшим протезуванням. Термін лікування — 3 місяці.

Короткі зубні імплантати створені для того, щоб при дефіциті обсягу (висоти і / або ширини) кістки щелепи імплантат не проникав в такі анатомічні утворення, як верхньощелепний синус та канал нижньощелепного нерва та забезпечував довгостроковий стабільний результат лікування.

Встановлення 10-ти імплантів i-system із тотальним протезуванням коронками з діоксиду цирконію. Пацієнтка 48 років з токсичним гіпертрофічним гінгівітом та адентією бічних ділянок обох щелеп. Лазерна гінгівотомія, імплантація та протезування. Термін лікування — 3 місяці.

Якісно виконана імплантація зубів — це правильно проведена хірургічна операція з попереднім плануванням майбутнього протезування. Коли людина звертається в стоматологічну клініку для імплантації зубів, хірург не просто ставить імпланти — формується фундамент для подальшого протезування. Основне завдання — отримати зуби, а не просто імпланти.

Для того, щоб правильно відповісти на питання: «чому не приживається зубний імплант» потрібно зрозуміти чому він приживається, що таке приживлення. Перш за все, з біологічної точки зору, імплант не відторгається. Для встановлення імпланта необхідно створити отвір в кістці щелепи на місці відсутнього зуба, і потім в цю лунку встановити імплант. Природне загоєння кістки навколо встановленого імпланта і є його приживлення. У разі, якщо загоєння кістки відбувається з ускладненням імплант не приживається!

Історія стоматологічних (дентальних) імплантатів досить давня. Але, ми будемо говорити про сучасні системи. Все почалося ще 45 років тому, коли шведський лікар ортопед-травматолог Інгвар Бранемарк помітив, що навколо металевих гвинтових елементів, якими він скріплював переломи кінцівок, відбувається ущільнення кісткової тканини і через це іноді витягти такі конструкції було вкрай складно. Назвав він це явище «остоінтеграцією». Вивчивши біологічні процеси, що призводять до такого результату, Інгвар Бранемарк запропонував відновлювати відсутні корені зубів подібними металевими елементами, які надалі стали називати дентальними імплантами.

Синус-ліфтинг — це операція на верхній щелепі спрямована на збільшення обсягу кістки, при її недостатній висоті, що необхідна для встановлення ординарного гвинтового імпланта довжина якого становить від 8 до 12 мм.