Невідкладна допомога при переломі щелепи

Серед усіх можливих ушкоджень кісток лицьового скелета найчастішою травмою (70% випадків) є перелом щелепи.

Перелом щелепи – це порушення цілісності кістки під час травми. Можливі одно- та двосторонній переломи нижньої щелепи чи верхньої щелепи.

Існує багато видів переломів щелепи:

• За локалізацією це може бути центральний, бічний, ангулярний перелом нижньої щелепи (тобто перелом кута нижньої щелепи) чи перелом суглобового відростка нижньої щелепи.
• За обширністю буває одно- чи двосторонній перелом нижньої щелепи.
• За складністю – перелом нижньої щелепи зі зміщенням чи без нього.
• За формою – відкритий перелом нижньої щелепи чи закритий перелом нижньої щелепи.

Найчастіше йдеться саме про нижню щелепу через її рухливість. Верхня щелепа страждає лише у 2–5% випадків травм кісток.

Лікування перелому верхньої щелепи, особливо при множинних переломах, зазвичай передбачає поєднання методики міжщелепного шинування з остеосинтезом.

Остеосинтез – з’єднання уламків кістки у правильному положенні за допомогою гвинтів і/чи пластин. Такі пластини можуть бути видалені після операції, але найчастіше вони залишаються в пацієнта на все життя.

Якщо в пацієнта діагностовано перелом нижньої щелепи зі зміщенням чи множинний перелом, то йому також може бути показаний остеосинтез.

Перелом щелепи – операція ним зумовлена – передбачає необхідність видалення зубів у місці перелому. Надалі пацієнту знадобляться протезування чи імплантація зубів.

Іноді перелом супроводжується вивихом. У таких випадках необхідна операція з репозицією суглобового відростка: відростки ставлять у правильне положення і фіксують. Перелом з вивихом можливі при переломі суглобових відростків нижньої щелепи.

Якщо перелому немає, але є вивих суглобу щелепи, то необхідність в операції відпадає, і лікар може вправити щелепу під анестезією.

Головний симптом вивиху щелепи – неможливість закрити рот.

Види вивихів щелепи:

• передній;
• задній;
• боковий;
• комбінований.

Перелом щелепи складно проігнорувати, він супроводжується:

• неминущим болем;
• набряком;
• крововиливом у порожнину рота (при відкритих переломах);
• неможливістю говорити, ковтати, жувати і відкривати рот.

Перша допомога при переломі щелепи:

• зняття больового шоку (застосування знеболювальних і кровоспинних препаратів);
• прикладання холодного;
• підв’язування бинтом (при переломах нижньої щелепи);
• транспортування хворого в клініку.

Щоб упевнитися в переломі та відкинути забій щелепи, необхідно зробити рентгенологічне дослідження. Не лікувати перелом щелепи неможливо. Методика лікування передбачає операцію перелому щелепи та іммобілізацію (знерухомлення).

Будь-які переломи, у тому числі й перелом щелепи, а особливо перелом щелепи зі зміщенням, простіше, легше і результативніше лікувати відразу. Тому в разі травм і підозри на перелом слід негайно звернутися до щелепно-лицьового хірурга, ціна зволікання – тривала реабілітація. «Стоматологія Осадчого» спеціалізується на проведенні операцій зі щелепно-лицевої хірургії будь-якої складності.

При несвоєчасному чи неправильному лікуванні перелому щелепи можуть виникнути:

• остеомієліт (запалення кістки);
• утворення несправжнього суглоба (кістка в місці перелому буде рухомою).

Подальше лікування остеомієліту буде проводитись оперативним шляхом. У процесі операції видаляються некротизовані тканини і проводиться санація.

Далеко не кожна стоматологічна клініка в Україні та Києві може надати послуги з лікування перелому щелепи. Річ у тому, що подібні операції не належать до компетенції стоматологів, це сфера щелепно-лицьової хірургії. На жаль, у країні й навіть у Києві мало фахівців цього профілю.

У «Стоматології Осадчого» щелепно-лицьова хірургія – один із найважливіших профілів, наш досвід у цій галузі налічує кілька десятків років.

Вартість операції при переломах щелепи може бути різною – усе залежить від ступеня складності випадку. На ціну впливають і кількість необхідних маніпуляцій, і вартість матеріалів, і можливі додаткові послуги.

Не тільки травми можуть змусити людину звернутися до щелепно-лицьового хірурга. Випадки, коли люди не можуть витягнути лампочку з рота чи навіть коли у них і без лампочки заклинює щелепу, теж бувають у практиці.

Щоб допомогти пацієнтові, робиться двостороння анестезія: м’язи розслабляються і з’являється можливість витягти лампочку, розклинити щелепу.